біг

I -у, ч.

1) Дія за знач. бігти 1-4).

••

З бі́гом ча́су — згодом, пізніше; в пізнішому розвитку подій.

2) спорт. Вид фізичних вправ, що полягають у швидкому пересуванні доріжкою стадіону або в природних умовах пересіченою місцевістю і становлять головну складову частину легкої атлетики. Біг з перешкодами.

II див. Бог.